П'ять шляхів до серця дитини

Що саме говорить слово комфорт це коли тобі добре ,зручно та затишно коли тобі хочеться повертатись ,бути,розвивати, навчатись і гратисьПсихологічний комфорт – це відчуття задоволення, прийняття оточення, відповідності
стану індивіда до навколишніх умов існування. Якщо змалечку дитину виховувати
в атмосфері любові та взаємопорозуміння, вона виросте чуйною та доброзичливою.
Якщо ж батьки зривають на ній всі свої невдачі й подають приклад стосунків, не гідний
наслідування, то дитина зростає нечуйною, черствою, а іноді жорстокою у ставленні до
інших(до тварин, рослин, людей), із проблема у розвитку не лише морально – ціннісної
сфери особистості, а й емоційно вольової, пізнавальної.Тобто всі ситуації ,причини ,проблеми вирішують ,обговорюються без присутності дитини ..Чому тому що дитина вона все впитує як губка це бачить і з цим живе і потім може понести або запозичити вже в своє майбутне.

Дитину навчаєте, що її оточує. Якщо малюка часто критикують, то, відповідно,
навчають осуджувати; демонструють ворожість – учать битися; висміюють – дитина
буде несміливою, невпевненою у собі, з комплексом неповноцінності; якщо ж часто
соромлять, то прививають комплекс провини; якщо хоча б іноді бувають поблажливими,
то виховують дитину терплячою; хвалять – навчають оцінювати; чесні з дитиною –
вчать справедливості й відповідальності; намагаються створити для малюка безпечне
середовище – вчать вірити в себе і в людей; намагаються створити атмосферу дружби
та взаєморозуміння – вчать знаходити любов у світі; привчають до колективної праці
– дають відчуття власної значущості (дитина почувається потрібною); доброзичливо
ставляться до інших – виховують емпатійну особистість (з наданням можливості
допомоги) до тих, хто цього потребує, – рослина, тварина чи людина – матимуть
гарантовану поміч від власної дитини в майбутньому, оскільки виростять її небайдужою;
звертають увагу на гарні речі – розвивають естетичний смак.Що вкладемо то і отримає тобто вибір за нами.у дитини має бути барєр,межі,кордони адекватно реагувати на зауваження або тверде ні! розуміти що добре що погано а приклад дорослого є показником.Так бодай та розмова чи та розповідь казки чи просте як твій день або просто запитати як твій сон,це говорить що взаємопорозуміння дорослого з дитиною де зворотній зв'язок присутній .. Отже, якою виросте наша дитина,
залежить повністю від того, які умови ми їй створюємо, які речі вона вважатиме для себе
прийнятними і комфортними, а які ні. Щоб малюк комфортно почувався у суспільстві, ми
повинні прививати йому не словами, а власними вчинками, діями такі норми суспільної
моралі, як чесність, відповідальність, відчуття власної гідності, працьовитість, терпіння,
совість, почуття обов’язку, вміння співпереживати, доброзичливість, благо чинність
тощо. Норми моралі мають слугувати духовному росту особистості. Також, щоб створити
комфортні умови існування дитини, нам слід змалку привчати їі.

Але знайте в хороших батьків найкращі діти

Алгоритм психологічного комфорту дитини:

-стан душевної рівноваги

-спокій

- захищеність що дитина має захист

-підтримка

-допомога

-позитивний настрій

-емоційний тонус

Що є основою психологічного комфорту?

1. Створення психологічного клімату в колективі (групі), спрямованого на позитивні
емоції, вчинки, інтереси, на формування відчуття позитивної перспективи для
розвитку загалом та кожного з її членів зокрема.
2. У дитини не повинно згасати бажання посміхатися. Вона не має боятися відерто
показувати свої емоції – плакати, сміятися, нудьгувати.Це є нормою. Дитина не повинна щось із
себе вдавати, а має бути сама собою.
3. Кожна дитина повинна відчувати, що їй раді, що вона бажана, не просто потрібна, а
необхідна для цієї сімї.

4. Соціальний контроль не має характеризуватися жорстокістю стосовно виловлювань,
побажань, критичних зауважень членів сімї.
5. Не можна обмежувати волю дитини. Усі дії, які вона чинитиме, повинні йти від
власної ініціативи.
6. Слід підтримувати в дома культ справедливості. Не можна нікого ні карати, ні
хвалити не заслужено.
7. Помічати позитивне потрібно якомога частіше, шукати для цього щонайменші
приводи.
8. Осуджувати треба якнайменше, іноді варто бути поблажливим.
9. Заохочувати до праці, намагатися зробити її приємною.
10. Створювати безпечне середовище для дітей – не ставити високо важкі чи гострі
предмети, не використовувати у приміщенні незаземлені розетки, не залишати без
нагляду електроприлади, не використовувати шкідливі іграшки.
11. У сім’ї повинна панувати атмосфера підтримки та взаємопорозуміння, створюватися
ситуація успіху для дитини. Щоб підтримати дитину, необхідно спиратися на її
сильні сторони, уникати акцентування на невдачах, показувати задоволення дитиною.
Потрібно спілкуватися з дитиною, активно використовувати гумор, дозволяти дитині
самі й вирішувати деякі проблеми. Підтримувати її хороші прагнення, намагатися не
бути категоричним.
12. Демонструвати оптимізм , вірити у свою дитину.
13. Готувати дитину до співпраці, співіснування в колективі, прививати їй корисні звички,
здатність до самообслуговування; позитивно й доброзичливо налаштовувати на
оточення,в якому вона повинна перебувати.
14. Уміти помічати гарне, ділитися з цим дітьми.
15. Безперервно любити дітей, прагнути і вміти виявляти любов до них,показувати їм
свою любов – вона мають це постійно відчувати.

І завершимо словами відомого педагога практика Шалви Амонашвілі: «Любов виховується любов’ю».

Наш садочок - велика країна,
А серце країни - маленька дитина!
"Бджілка" - ласкаво так звуть дитсадочок
Він в літку весь в квітах неначе віночок,
Вирує й кипить тут постійно життя
Бо діти - це світле для нас майбуття.